Стимулювання та прискорення пологів: Окситоцин зазвичай використовується в акушерстві для викликання пологів або посилення скорочень під час пологів. Вводиться внутрішньовенно під суворим контролем лікаря.
Профілактика післяпологової кровотечі: після пологів можна ввести окситоцин, щоб запобігти надмірній кровотечі та сприяти скороченню матки, зменшуючи ризик післяпологової кровотечі.
Підтримка грудного вигодовування: Окситоцин сприяє полегшенню виділення молока під час годування груддю. Його часто призначають матерям, які відчувають труднощі з лактацією.
Лікування атонії матки: у випадках атонії матки (відсутність тонусу матки) окситоцин використовується для стимуляції скорочень матки та зупинки кровотечі.
Соціальна тривожність і розлади аутистичного спектру: Дослідження показують, що окситоцин може мати потенціал для лікування соціальної тривожності та певних аспектів розладів аутистичного спектру (РАС). Тривають дослідження для вивчення його ефективності в цих областях.
Зв'язок і емоційне благополуччя: Окситоцин пов'язаний з почуттям довіри, зв'язку та емоційного благополуччя. Він може бути досліджений для терапевтичного застосування, пов’язаного з психічним здоров’ям і соціальними взаємодіями.
Запобіжні заходи та міркування:
Медичний нагляд: введення окситоцину має здійснюватися кваліфікованими медичними працівниками в контрольованих медичних умовах через можливі побічні ефекти та необхідність точного дозування.
Дозування та час: правильне дозування має вирішальне значення, щоб уникнути таких ускладнень, як гіперстимуляція матки, яка може завдати шкоди матері та дитині. Під час індукції пологів дуже важливо ретельно стежити за скороченнями та самопочуттям плода.
Алергічні реакції: особам з історією алергії на окситоцин або споріднені речовини не слід приймати ліки. У разі виникнення алергічної реакції необхідна негайна медична допомога.
Гіпертонус: надмірна стимуляція матки (гіпертонус) може призвести до дистресу плода та вимагати втручання, наприклад кесаревого розтину. Правильне коригування дозування та спостереження за плодом можуть допомогти запобігти цьому.
Гідратація матері: адекватна гідратація є важливою під час введення окситоцину, щоб запобігти таким ускладненням, як водна інтоксикація та електролітний дисбаланс.
Історія хвороби та ліки: медичні працівники повинні знати історію хвороби пацієнта, поточні ліки та будь-які попередні захворювання, щоб забезпечити безпечне введення окситоцину.
Застереження щодо грудного вигодовування: Окситоцин, який використовується для підтримки лактації, може мати різний вплив на окремих матерів. У разі занепокоєння або ускладнень слід звернутися за медичною допомогою.
Побічні ефекти: поширені побічні ефекти окситоцину включають нудоту, блювоту, головний біль і дискомфорт у матці. Важкі побічні ефекти, такі як розрив матки або анафілаксія, зустрічаються рідко, але вимагають негайної медичної допомоги, якщо вони виникають.
Дослідження та використання не за призначенням: деякі потенційні застосування окситоцину все ще досліджуються, і до його використання не за призначенням слід підходити з обережністю, поки не буде підтверджено достатніми науковими доказами.
Етичні міркування: Роль окситоцину в зв'язках і емоціях викликає етичні питання, особливо щодо його використання в соціальних взаємодіях і стосунках.