Фізіологічна функція тимозину

1. Безперервна індукція різних стадій диференціювання та розвитку Т-клітин 2 Підтримка імунного балансу та посилення відповіді Т-клітин на антигени
Тим самим підвищується здатність організму протистояти хворобам
Тимус містить різноманітні гормони, класифіковані як , , три типи, які спільно індукують дозрівання та диференціацію Т-клітин. Тимопептид клінічно використовується в Китаї більше 20 років. У минулому через непослідовність методів підготовки та контролю якості різних препаратів клінічне спостереження не було стандартизоване, і ефективність було важко визначити. Основною діючою речовиною тимозину є тимозин, який складається з 28 амінокислот 1(Т 1). В даний час існують продукти хімічного синтезу.
Терапевтичний механізм
Тимопептиди з різноманітною біологічною активністю в основному індукують диференціювання та дозрівання Т-клітин, підсилюють продукцію цитокінів і посилюють відповідь антитіл В-клітин.
Клінічні випробування
Результати раннього лікування в кількох випадках показали, що покращення стану та негативна конверсія HBeAg були вищими, ніж у контрольній групі. Усі клінічні випробування були прийнятними, і значних побічних реакцій виявлено не було.
Доза та ефективність
Рекомендоване застосування Т 1,1,6 мг або 900 мкг/м² 2 рази на тиждень протягом 6 місяців.
(1) Ефект відстрочки: наприкінці лікування Показник ефекту 1 дуже низький, не набагато вищий, ніж у контрольної групи. Проте кількість випадків із повним ефектом під час подальшого спостереження поступово зростала. Підказка T Пряме пригнічення вірусу та зниження рівня вірусу в сироватці крові є результатом його імунної регуляції. T1 може активувати специфічні для вірусу функції Th-клітин шляхом секреції IFN, IL-2 та TNF, індукуючи CTL. Відстрочений ефект показав, що в більшості випадків не було підвищення АЛТ до очищення від вірусу (очищення вірусу через клітини, які не пошкоджують цитокіни); Кілька випадків можуть бути вбивчим ефектом CTL.
(2) Повний рівень ефекту: лікування хронічного гепатиту В лише Т. Рівень ефекту лікування може бути невисоким, зазвичай на 15 відсотків вищим, ніж у контрольній групі. Тривають клінічні випробування комбінованого лікування противірусними препаратами.
(3) Гістологія печінки: у групі безперервного ефекту парні дослідження живої тканини печінки до та після лікування показали значний прогрес.